Моя мама знайшла цей предмет у татовій шухляді… Цього я боюся? (1/10)

Вона нічого не сказала, просто спостерігала за сином і його реакцією на предмет.

Він мав надзвичайно дивний вигляд, згорблений і холодний, здавався майже живим.

Він стояв, наче чекаючи, поки відчинять двері.

Заборонена шухляда (2/10)

Мій батько завжди тримав цю шухляду замкненою у своєму старому кабінеті. Ніхто ніколи не наважувався її відкрити, навіть його дружина. Однак цього разу вона дозволила своїй цікавості взяти верх над страхом зіткнутися з чоловіком.

Підозріла відсутність (3/10)

Напередодні вона обшукала офіс. У його кабінеті не було ні документів, ні грошей, тільки цей таємничий предмет. Особливий стрес для матері викликала відсутність документів.

Незрозумілий предмет (4/10)

Його зріст був приблизно тридцять сантиметрів. Він був абсолютно гладкий, з вигравіруваними на ньому дрібними візерунками. У нього також були членисті стебла, дуже тонкі, схожі на вусики. Однак жодних вказівок на корисність чи призначення цього об’єкта немає.

Дивний контакт (5/10)

Нарешті ініціативу перехопив син. Для нього цей вибір був зовсім не тривіальним; у той момент, коли він схопив предмет, він поринув у спогади, більш містичні, ніж таємничі.

Збентежені спогади (6/10)

Одразу в голові спала якась картина. Він бачив, як його батько тримав предмет у руках. Він згадав той час, коли був ще дитиною і жив у них в гаражі. Прийшовши до тями, він вирішив продовжити розслідування справи.

Попередження, що леденить кров (7/10)

Колишній колега його батька, професор фізики на пенсії, тривалий час спостерігав за об’єктом. Потім стало дуже загадково. «Я нічого не можу вам сказати. І ви повинні це поховати». Не знадобилося більше, щоб ще більше розпалити цікавість юнака.

Чого не повинно існувати (8/10)

Коли його колишній колега попросив більше інформації, він знову ухилився від запитання. Він без вагань відповів: «Тому що його не повинно існувати». Відповідь, яка одразу припинила розмову.

Таємничі координати (9/10)

Придивившись у збільшувальне скло, юнак побачив серію вигравіруваних чисел. Це були координати GPS, що вели до далекого лісу. Там була покинута хата, схована за деревами.

Прихований секрет (10/10)

Там були заховані письмовий стіл і коробка, наповнена подібними предметами. Поруч лежав записник, написаний почерком його батька, в якому не було жодного слова про призначення цього абсолютно містичного предмета. Потім молодий чоловік почув голос, який шепотів йому: «Те, що ти знайшов, не твоє. Але тепер воно твоє».

Цього ранку все здавалося надто тихим. У хату тихо падало світло, з кухні пахло кавою. Мама тихо увійшла і поклала на стіл металевий предмет.