У середу, 16 квітня, попрощалися з двома 19-річними студентками-медикинями Світланою Штепою та Дарією Лободою, які загинули у Вербну неділю під час російського ракетного удару по центру Сум. Дівчата були біля університету, коли одна з російських ракет влучила по будівлі конгрес-холу ЗВО. Вони кинулися на допомогу пораненим, але загинули від вибуху другої ракети з касетною боєголовкою, яку запустила рф.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.
16 квітня Світлану Штепу поховали у селі Вербуватівка Дніпропетровської області. Попрощатися з нею прийшли друзі, рідні та близькі люди.
Світлана з дитинства мріяла стати лікарем-хірургом. Тому після завершення гімназії перейшла вчитися до Варварівського ліцею. Тут вона з перших днів навчання разом із вчителькою із захопленням займалася біологією та хімією. Їй було все цікаво.
Таке враження, що Світлана поспішала жити, за все хапалася і намагалася все встигнути. У 2023 році вона брала участь у Всеукраїнській олімпіаді з біології. Також привезла диплом із Всеукраїнського літературного конкурсу. Її можна було побачити й на спортивних змаганнях. Вона була дуже цілеспрямованою, добре вчилася і завдяки цьому вступила до Сумського університету, до навчально-наукового медичного інституту”, – розповідає OBOZ.UA директорка ліцею Ярослава Жидкова.
У школі зберігається лист у майбутнє, який писала Світлана: “Я, Світлана Штепа, відома лікарка, маю власний автопарк”.
Коли Світлана вже навчалася у ЗВО, вона приїжджала до школи та радилася з вчителькою біології. Розповідала, що братиме участь у конференції, а там будуть старшокурсники. Вона хотіла виступити добре. Після конференції передзвонила вчительці та поділилась, що вони чудово презентували свою роботу.
На жаль, здійснити мрії дівчині не судилося. У неї залишилися батьки та молодша сестра.
Разом зі Світланою загинула її подруга Дарія Лобода.
“Даша з дитинства вирізнялася теплим і щирим ставленням до людей. Ми були знайомі ще зі школи, разом готували виступи на всі свята, вигадували ідеї для заходів. Її енергії, креативності й гумору завжди вистачало на всіх. Вона мала справжній талант у малюванні, її роботи вражали глибиною та чуттєвістю”, – розповіла OBOZ.UA подруга Дарії Діана Жайворонко.
За словами подруги, ще під час навчання у Прилуцькому професійному коледжі дівчата волонтерили, плели сітки, допомагали тим, кому потрібна була підтримка.
“Дарія завжди була першою, хто простягав руку допомоги, хто міг підтримати словом та ділом”, – додає Діана.
У коледжі Дарію любили та поважали. Уже на другому курсі дівчину обрали головою студентського самоврядування. А після двох років навчання вона одразу ж вступила до медичного інституту Сумського державного університету.
“Усі дуже сумували за нею, коли вона пішла до вишу, не хотіли відпускати таку талановиту дівчину, добру та світлу людину. Вона мріяла про медичну кар’єру, хотіла розвиватись у цій сфері, щоб допомагати людям”, – розповіла подруга.
Також Дарія дбала про тварин, ніколи не проходила повз хворих.
Подруги знали, якщо треба комусь зателефонувати, аби просто поговорити, отримати пораду, підтримку або розповісти якийсь жарт, то одразу треба набирати Дарію. Хоча вона була дуже зайнятою, але завжди знаходила час, щоб вислухати своїх подруг.
